Фізіологічний нежить у немовлят і новонароджених

Процес адаптації новонародженої дитини до життя в умовах зовнішнього середовища не відбувається одномоментно. Для того щоб органи і системи навчилися функціонувати без безпосередньої участі материнського організму, має пройти якийсь час.

Наприклад, імунна система продовжує своє вдосконалення аж до п’ятирічного віку. Такі ж механізми налаштування і адаптації відбуваються і з органами дихання. Ось чому існує поняття фізіологічний нежить.

Причини розвитку фізіологічного нежиті у дітей

Нежить – це процес, що виникає при попаданні вірусу, бактерії, алергену в організм, в результаті чого відбувається запалення слизової і як наслідок, виділення слизу з носових пазух. Це патологічний процес, що вимагає медикаментозного лікування.

Причиною появи фізіологічного нежить у немовляти є триваючі процеси адаптації дитини до нових умов існування. Слизові оболонки носа продовжують свій розвиток аж до 10 тижневого віку дитини.

Внутрішньоутробно організм існував у вологому середовищі з певним температурним режимом.

Після народження організм виробляє тестування своїх органів і систем на існування в різних ситуаціях. Такий же механізм відбувається і зі слизовими носа.

Спочатку вони апробують існування в сухому режимі, коли виділення слизу незначно, а пізніше, ближче до двомісячного віку, починається тестування роботи слизових оболонок, які продукують підвищену кількість слизу.

Зовні це виглядає як поява нежитю. Причини, які призвели до його розвитку, не є патологічними, і не повинні викликати особливого занепокоєння.

Відмінність фізіологічного риніту від інфекційних процесів

Закладеність носаАле новонароджена дитина може страждати і простудними захворюваннями, що супроводжуються схожими клінічними проявами. Тут потрібно враховувати наступне:

  1. Респіраторні захворювання супроводжуються крім риніту такими симптомами, як наявність лихоманки, кашлю, закладеності носа;
  2. При наявності патологічного процесу дитина буде неактивний, погано спати, їсти.

При будь-яких сумнівах в діагностиці однозначно необхідна консультація педіатра. У лікуванні потребує лише риніт, який є симптомом респіраторного захворювання. Що ж стосується фізіологічного нежить у немовляти, то використання засобів, застосовуваних при патологічному перебігу нежитю, протипоказано.

Це може тільки ускладнити процес.

Рекомендовані заходи при нежиті у грудничка

До рекомендацій щодо полегшення стану дитини відносять наступне:

  1. Необхідно підтримувати температурний режим в приміщенні (оптимальні цифри – 20-22 градусів),
  2. Зберігати вологість на певному рівні (на думку медиків, це 50-70%),
  3. При рясних виділеннях можливо закопування фізіологічного розчину або таких засобів, як «Аквамаріс».

Суть рекомендацій відноситься до підтримки комфортних умов в приміщенні, де знаходиться дитина.

Повітря в кімнаті не повинен бути занадто сухим, так як це буде тільки сприяти виділенню слизу. З цією метою рекомендується проводити регулярні провітрювання приміщення.

У тих випадках, коли працює центральне водяне опалення, рекомендується використання зволожувачів повітря. Вони можуть бути як промислового виробництва, так і підручними засобами (мокрі рушники, таз з водою, акваріум).

З цією ж метою рекомендується провести дитині інгаляції парою. Для цього у ванну з гарячою водою на 3-5 хвилин заносять дитину, повторюючи процедуру кілька разів з інтервалом у півгодини.

АквамарісЩо стосується промивання носа, то новонародженим дітям вони протипоказані. Це також пов’язано з недосконалою системою органів дихання та слуху. При активних рухах грушею або шприцом рідина може потрапити в євстахієву трубу, що призведе до розвитку отиту.

Відокремлюване з носа можна прибирати м’якою серветкою або маленької клізмою. Продукція слизу може бути фізіологічним процесом, що захищає слизову носа від пересушування.

Оскільки фізрозчин є 0,9% розчином хлориду натрію, то в домашніх умовах засіб для закапування можна приготувати самостійно, використовуючи для цього 9 грамів солі на 1 літр кип’яченої води кімнатної температури. У цих же цілях застосовують настої деревію, календули. Закопування проводяться кілька разів на день по 2-3 краплі.

Якщо протягом 10 днів стан дитини залишається без зміни, необхідно подумати про алергічної природи захворювання.

Лихоманки, кашлю при цьому може і не бути, але такі симптоми як млявість, поганий сон, апетит будуть мати місце.

У плані діагностики тут може допомогти той факт, що при фізіологічному нежиті у немовлят не відбувається закладеність носа, а значить, стан дитини зберігається задовільним. Він активний, добре спить і їсть.

Тим не менш, у спальні дитини не повинні знаходитись предмети, найбільш часто є алергенами (домашні тварини, пухові подушки, килими, кімнатні рослини).

Крім тривалості наявності нежиті у новонародженого батьків повинні насторожувати наступні фактори:

  1. Зміна характеру виділень з носа, коли замість напівпрозорого слизового воно стає жовтим або зеленуватим;
  2. Поява кров’янистих виділень,
  3. Зниження ваги дитини.

Отже, нежить у немовлят може бути обумовлений як фізіологічними причинами, пов’язаними з його адаптацією до нових умов існування, таки і бути симптомом інфекційного або алергічного процесу. Звідси і різні шляхи вирішення цієї проблеми.

Відповісти на всі виникаючі питання зможе тільки педіатр.