Гангренозний апендицит: що це таке, види, причини і лікування

Гангренозний апендицит являє собою саму небезпечну форму запального процесу у придаток сліпої кишки. Під час протікання такої форми недуги відбувається загибель тканин ураженого органу. Процес відмирання може торкатися як частина апендикса, так і весь відросток. Небезпека хвороби полягає в тому, що він практично завжди призводить до розвитку небезпечних для життя пацієнта наслідків.

  • Етіологія
  • Симптоматика
  • Діагностика
  • Лікування
  • Ускладнення
  • Профілактика

Основна причина формування полягає у несвоєчасному зверненні людини з гострим апендицитом за кваліфікованою допомогою. Розвиток такої форми хвороби настає приблизно через дві доби від початку запалення. Крім цього, є кілька інших факторів.

Специфічними симптомами гангренозний апендицит не має, тому буває дуже складно поставити правильний діагноз. У більшості випадків у пацієнтів виражається нудота, підвищення температури тіла, блювота.

Під час визначення діагнозу лікар грунтується на свідченнях фізикального огляду та лабораторно-інструментальних обстежень. Наявність такої форми апендициту є показанням до негайного хірургічного втручання. У післяопераційний період показаний прийом лікарських препаратів та дотримання дієти.

Етіологія

Формування гангренозного апендициту передує флегмонозний етап розвитку запалення апендикса, під час якого гнійний вміст просочує всі тканини цього органу і призводить до порушення структури його стінок.

Основною причиною появи некротичних процесів при захворюванні червоподібного відростка є ігнорування симптомів апендициту протягом трьох днів. Однак під впливом деяких факторів гострий гангренозний апендицит може формуватися раніше зазначеного строку. До таких причин слід віднести:

  • наявність у пацієнта аутоімунних процесів;
  • перебіг інфекційного захворювання;
  • порушення відтоку вмісту з апендикса, тобто закупорка його входу.

Крім цього, є кілька первинних факторів появи гангренозний форми апендициту. Серед них:

  • літній вік пацієнта – при цьому відбувається процес порушення кровопостачання внутрішніх органів;
  • формування тромбу або інше ураження вен, які спрямовані на кровопостачання червоподібного відростка;
  • розвиток атеросклерозу – стан, під час якого відбувається формування холестеринових бляшок на стінках кровоносних судин;
  • вроджена артеріальна гіпоплазія – це вроджене звуження просвіту судин. У таких ситуаціях гангренозна форма апендициту може з’явитися в дитячому віці.

Результатом порушення кровообігу в придаток сліпої кишки є некроз тканин цього органу або гангрена. Під час проведення операції з видалення апендикса лікарями виявляється гнійний випіт з неприємним запахом, червоподібний відросток при цьому має зеленуватий відтінок і значно збільшений в розмірах. При цьому добре видно ділянки омертвіння і крововиливи. Нерідко, при ускладненому перебігу спостерігається формування гангренозно-перфоративного типу апендициту.

При такому захворюванні в патологічний процес активно залучаються тканини прилеглих органів.

Симптоматика

Специфічних клінічних проявів таке захворювання не має, що проявляються симптоми не можуть однозначно вказати на перебіг гангренозного апендициту, а це значно утруднює встановлення правильного діагнозу.

Характерною відмінністю такої форми запалення апендикса є відсутність больового синдрому, який вважається основним проявам апендициту. Це обумовлюється тим, що в процесі некрозу гинуть нервові закінчення, які відповідають за вираз больових відчуттів.

Симптомами можуть виступати:

Гангренозний апендицит
Гангренозний апендицит

  • нудота і блювання. Блювотні позиви можуть бути однократними або частими, але в будь-якому випадку вони не приносять полегшення стану пацієнта;
  • виражена слабкість організму;
  • зростання показників температури тіла, проте в деяких випадках вона може залишатися в межах норми;
  • напруга м’язів живота;
  • виділення холодного поту;
  • відсутність перистальтики кишечника й відходження калових мас – основна ознака гангренозно-перфоративного апендициту;
  • поява на язику нальоту білого або жовтуватого відтінку;
  • сухість ротової порожнини;
  • озноб;
  • почастішання серцевого ритму на фоні нормальних значень температури.

Досить рідко гангренозний апендицит формується у дітей, а його виявлення відбувається набагато складніше, ніж у дорослих. Це пояснюється тим, що ознаки змащені, а протікання процесу некрозу відбувається значно швидше, ніж у пацієнтів старшої вікової групи. Наступні симптоми самі по собі не здатні вказати на гангренозную форму запального процесу, однак повинні стати поштовхом до звернення за кваліфікованою допомогою. Підозра на апендицит викликають:

  • поява больових відчуттів нижче пупка при натисканні на живіт;
  • млявість і зниження активності дитини;
  • зростання показників температури тіла;
  • зниження або повна відсутність апетиту;
  • напруження м’язів у правій здухвинній ділянці;
  • безпричинний плач і неспокій дитини;
  • порушення випорожнення у вигляді діареї;
  • вимушене положення тіла – лежачи на правому боці з підібганими ногами до живота.

Діагностика

Встановити правильний діагноз буває досить складно, з тієї причини, що гангренозний апендицит, у більшості випадків, є вторинним захворюванням. Саме з-за цього, необхідне виконання цілого комплексу діагностичних заходів.

Первинна діагностика включає в себе:

  • виконання детального опитування пацієнта на предмет часу появи і ступеня вираження інтенсивності симптоматики;
  • вивчення лікарем історії хвороби та анамнезу життя пацієнта – для виявлення джерел появи недуги;
  • проведення фізикального огляду з обов’язковим пальпацією живота.

Другий крок встановлення правильного діагнозу – проведення лабораторного обстеження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові – для виявлення підвищеного рівня вмісту лейкоцитів, збільшення ШОЕ та гострофазових показників;
  • загальний аналіз сечі – для виявлення наявності лейкоцитів і еритроцитів, яких в нормі бути не повинно;
  • копрограма.

Останній етап діагностики – інструментальні обстеження пацієнта, які передбачають виконання:

  • УЗД органів черевної порожнини – дасть інформацію про формі та стані апендикса. Інформативність такої процедури знижується при гангренозно-перфоративної формі хвороби. Це обумовлюється тим, що в очеревину проникло гнійний вміст відростка, чому його контури будуть розмитими;
  • рентгенографії і КТ – для отримання більш точної інформації про придаток сліпої кишки;
  • діагностичної лапароскопії – це процедура, яка виконується за допомогою ендоскопічних інструментів для вивчення внутрішньої поверхні органів ШКТ. Вона вказує на потовщення апендикса, його зеленуватий відтінок і омертвляння тканин.

Лікування

Підтвердження діагнозу «гангренозний апендицит» є показанням до негайного хірургічного втручання – апендектомії. Операція може бути:

  • порожнинна – відросток видаляється через розріз на животі. У випадках потрапляння вмісту апендикса в очеревину виконують промивання і дренування;
  • транслюмінальна – висічення ураженої органу проводиться через природні отвори з використанням спеціальних гнучких інструментів. Незважаючи на те, що втручання виконується без розрізів та накладання швів, до нього вдаються досить рідко;
  • лапароскопічна – найпоширеніший тип операції. Через кілька невеликих надрізів на животі вводять хірургічні та ендоскопічні інструменти з джерелом світла і мініатюрною відеокамерою на кінці.

Лапароскопічна апендектомія
Лапароскопічна апендектомія

Післяопераційний період має дуже велике значення в одужання пацієнта. В цей час пацієнтам необхідно:

  • дотримуватися дієти;
  • приймати лікарські препарати;
  • виконувати лікувальну і дихальну гімнастику;
  • використовувати рецепти народної медицини.

Прийом медикаментів спрямований на:

  • знеболювання;
  • ліквідацію хвороботворних бактерій;
  • усунення токсичних речовин;
  • попередження розвитку ускладнень.

Принципи дієтичного раціону:

  • часте і дробове харчування;
  • повне виключення продуктів, які викликають підвищене газоутворення;
  • приготування їжі тільки шляхом варіння і пропарювання, тушкування та запікання компонентів страв;
  • вживання тільки теплої їжі, вона ні в якому разі не повинна бути сильно холодної або надмірно гарячої;
  • пити достатню кількість рідини – не менше двох літрів на добу.

Крім цього, хороших результатів можна домогтися за допомогою використання рецептів народної медицини, але тільки у випадках їх комплексного застосування з іншими методами післяопераційного відновлення. Найбільш ефективними інгредієнтами є:

  • ромашка;
  • календула;
  • шипшина;
  • корінь імбиру.

Ускладнення

Оскільки таке захворювання не має специфічних симптомів, а діагностика та лікування здійснюється не відразу ж після появи перших ознак, то досить часто гангренозний апендицит має ускладнений перебіг. До наслідків недуги можна віднести:

  • перфорацію апендикса;
  • перитоніт;
  • внутрішні крововиливи;
  • непрохідність кишечнику;
  • утворення абсцесів і нориць;
  • тромбоз ворітної вени.

Післяопераційними ускладненнями можуть виступати – нагноєння рани, розходження швів.

Профілактика

Специфічними профілактичними заходами від появи такої хвороби є — своєчасне усунення гострого апендициту та інших етіологічних факторів, а також регулярне проходження медичного огляду.

При неускладненому перебігу гангренозного апендициту прогноз буде сприятливий, за умови адекватного лікування та дотримання пацієнтом всіх рекомендацій лікаря в післяопераційному періоді.

Прогноз значно погіршується при розвитку ускладнень, які можуть призвести до летального результату.

Залишити відповідь