Панкреонекроз: причини, ознаки, симптоми і лікування підшлункової

Панкреонекроз підшлункової залози – серйозне і небезпечне захворювання, яке є основним ускладненням гострого панкреатиту. Такий розлад характеризується некрозом тканин підшлункової залози, а також негативно впливає на функціонування життєво важливих органів. Процес відмирання відбувається через розчинення тканин тими ферментами, які виробляє сам орган. У міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10) подібний недуга має власний код – К86.8.1.

  • Етіологія
  • Класифікація
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування
  • Ускладнення

Причини панкреонекрозу відрізняються залежно від віку пацієнта. Головний сприяючий чинник у літніх людей – жовчнокам’яна хвороба, у молодих – травма або пристрасть до алкогольних напоїв. Іншими джерелами хвороби можуть вважатися – виразкові ураження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, ускладнення після лікарського втручання, а також перебіг важких вірусних або інфекційних захворювань.

Початок хвороби гострий і стрімкий, чому симптоматика виявляється дуже яскраво. Найпершою ознакою є виникнення сильного болю в області підшлункової, яка може носити оперізувальний характер. Також спостерігається прояв нападів нудоти і блювоти, порушення стільця і сплутаності свідомості.

Основу діагностичних заходів складають інструментальні обстеження, які включають в себе здійснення рентгенографії, УЗД, МРТ, діагностичної лапароскопії та КТ. Лікування панкреонекрозу комплексне, поєднує в собі призначення лікарських препаратів та проведення хірургічних операцій. Для підтримання позитивного ефекту від терапії, необхідно дотримання дієтичного харчування.

Етіологія

Основне джерело розвитку панкреонекрозу підшлункової залози – порушення дієти при панкреатиті та вживання алкогольних напоїв. На другому місці за поширеністю серед факторів формування недуги – протікання жовчнокам’яної хвороби.

Іншими причинами панкреонекрозу можуть бути:

  • порушення процесу згортання крові;
  • важке отруєння, викликане потраплянням в організм токсичних речовин;
  • тривалий прийом деяких лікарських препаратів без призначення лікаря або при недотриманні вказаної дозування;
  • гострий перебіг інфекційних хвороб;
  • некоректне виконання ендоскопічних діагностичних або лікувальних процедур;
  • вроджені вади формування підшлункової;
  • широке розмаїття травм передньої стінки черевної порожнини;
  • патологічний вплив паразитів;
  • неправильне харчування, при якому основу раціону людини складають жирні, смажені, солоні і копчені страви. Саме з-за цього всім пацієнтам призначають дотримання дієти при панкреонекроз;
  • вживання неякісних продуктів і погане пережовування їжі;
  • ускладнення від оперативного втручання на органах ШКТ.

Крім вищезгаданих факторів, лікарі-гастроентерологи відзначають, що в десяти відсотках з усіх випадків не вдається визначити природу появи подібного захворювання.

Класифікація

Види панкреонекрозу
Види панкреонекрозу

Сучасній медицині відомо декілька класифікацій панкреонекрозу. Перша з них передбачає поділ недуги в залежності від етапів його розвитку:

  • початковий етап – токсемія. В цей період у людини починають з’являтися в крові токсини бактеріального походження, при цьому наявність хвороботворних мікроорганізмів може бути не виявлено;
  • другий етап – абсцес. Може утворюватися як в самій підшлунковій, так і в прилеглих органах;
  • останній етап деструктивного панкреатиту характеризується початком розвитку гнійних змін тканин ураженого органу.

Залежно від масштабів поширення захворювання, воно буває:

  • дрібновогнищевий – при ранньому виявленні великі шанси на сприятливий прогноз;
  • среднеочаговым;
  • великовогнищевого;
  • субтотальным.

Тотальний панкреонекроз – найбільш важка форма хвороби, яка практично не піддається лікуванню, тому може спричинити за собою смерть пацієнта.

У деяких випадках клініцисти використовують наступну класифікацію недуги:

  • обмежений – відбувається формування дрібних, середніх або великих вогнищ некрозу;
  • поширений – окремі вогнища зливаються в один, нерідко покриваючи всю область підшлункової.

Також розрізняють подібний недуга за наявності інфекційних мікроорганізмів. Таким чином, захворювання ділиться на:

  • стерильний панкреонекроз – найчастіше область некрозу зберігає свою стерильність перші кілька тижнів з початку розвитку. Приблизно у кожного третього пацієнта з таким діагнозом інфікування не відбувається взагалі;
  • інфікований панкреонекроз – патологічні бактерії проникають в зону некрозу через товстий кишечник. Ставлять такий діагноз, якщо стан людини не поліпшується протягом десяти днів з моменту виникнення симптоматики. При інфікованому панкреонекроз формуються важкі ускладнення, відповідно шанси на повне одужання нижче.

Стерильний тип недуги, у свою чергу, підрозділяється на кілька видів:

  • геморагічний панкреонекроз – відрізняється стрімким розвитком і виділенням на слизовій характерного випоту. При важкому протіканні нерідко розвивається тотальна форма, при якій уражається вся площа підшлункової;
  • жировий панкреонекроз – при обстеженні спостерігається руйнування жирової тканини. Відбувається це на тлі підвищеної активності ліпази. Такий вид зазвичай закінчується появою важкого хімічного перитоніту;
  • абортивний панкреонекроз – виражається парез судинної стінки, розширення судин і уповільнення кровотоку. Все це стає причиною формування тромбів, а в подальшому — ішемічного некрозу. У таких випадках говорять про перебіг гострого панкреонекрозу.

Незалежно від форми і типу хвороби, всім пацієнтам показане застосування лікарських засобів і виконання операції. Оскільки недуга відрізняється високим рівнем смертності, пацієнтам необхідно дотримуватися спеціальної дієти при панкреонекроз.

Симптоми

Самим першим клінічним проявом такої хвороби є сильний больовий синдром в області лівого підребер’я, який нерідко може поширюватися на весь бік, плече, спину, іноді в область серця. Найчастіше біль виражається постійно, але трохи вщухає, якщо людина прийме горизонтальне положення і притисне ноги до живота. Характер больових відчуттів залежить від форми перебігу захворювання. Безболючого перебігу такого розладу не буває.

Крім вищевказаного ознаки, що виражаються наступні симптоми панкреонекрозу:

  • блідість шкірного покриву;
  • напади нудоти, що супроводжуються рясною блювотою, яка не приносить людині полегшення. У блювотних масах можуть бути домішки крові та слизу;
  • порушення процесу дефекації, а точніше, повна відсутність стільця. Виражається при важкому перебігу, як відповідь на порушення нормальної роботи кишечника;
  • збільшення розмірів живота;
  • прискорений пульс;
  • лихоманка;
  • виникнення характерних плям синюватого відтінку в області пупка, на спині і сідницях;
  • відчуття сухості в ротовій порожнині;
  • задишка, навіть у стані спокою;
  • сплутаність свідомості;
  • неадекватна поведінка – людина може бути занадто збуджений або, навпаки, загальмований;
  • внутрішні крововиливи – виявляються тільки під час діагностики.

Приблизно у третини пацієнтів на тлі вищезазначених ознак панкреонекрозу настає коматозний стан.

Діагностика

При виявленні одного або декількох симптомів недуги необхідно якомога швидше звернутися за допомогою до фахівця. Діагностичні заходи передбачають виконання інструментально-лабораторних обстежень. У план діагностики входить здійснення деяких заходів безпосередньо лікарем:

  • вивчення анамнезу та історії хвороби пацієнта – дасть можливість виявити деякі фактори виникнення недуги;
  • проведення ретельного опитування та фізикального огляду – для визначення наявності та ступеня інтенсивності симптомів панкреонекрозу.

Лабораторні дослідження передбачають вивчення аналізів крові і урини. Це необхідно для виявлення ферментів підшлункової залози.

Інструментальні діагностичні методики включають в себе наступні обстеження:

  • рентгенографію з контрастуванням – процедура дозволить виявити ознаки запального процесу і деформації ураженого органу;
  • ультрасонографію, яка може вказати на наявність каменів, збільшення обсягів підшлункової та області некрозу;
  • МРТ і КТ – виконуються для отримання більш ретельного і повного зображення залози;
  • ЕРХПГ – спосіб вивчення жовчовивідних проток;
  • діагностичну лапароскопію – це найбільш точна методика встановлення правильного діагнозу, а також оцінки стану підшлункової і навколишніх органів.

ЕРХПГ
ЕРХПГ

Рання діагностика дасть можливість своєчасно почати лікування панкреонекрозу і уникнути формування важких ускладнень.

Лікування

Усунення деструктивного панкреатиту проводять за допомогою консервативних і хірургічних методів. Оптимальну тактику терапії визначає тільки лікар, грунтуючись на діагностичних даних.

Консервативне лікування передбачає:

  • госпіталізацію і забезпечення повного спокою пацієнта;
  • виняток фізичних навантажень;
  • лікувальне голодування протягом декількох днів, після чого призначають дієтичне харчування при панкреонекроз;
  • проведення промивання шлунка;
  • внутрішньовенне введення анальгетиків і спазмолітиків, які знімуть больовий синдром;
  • прийом діуретиків — для усунення набряку підшлункової;
  • дезінтоксикацію організму шляхом використання інфузійних розчинів;
  • призначення антигістамінних речовин і курсу антибіотиків;
  • виконання індивідуального симптоматичного лікування.

У всіх випадках необхідно здійснення операції при панкреонекроз. Хірургічне втручання, спрямоване на видалення некротичних мас і дренування панкреатичних соків. Абсолютно всім пацієнтам не рекомендується проводити оперативне лікування в перші п’ять діб від початку розвитку хвороби. Це пояснюється тим, що за цей термін практично неможливо оцінити рівень відмирання тканин підшлункової.

Важливе значення відіграє дієта при панкреонекроз, яка передбачає вживання нежирних сортів м’яса і риби у відварному вигляді, каш, приготовлених на воді, парових білкових омлетів, макаронних виробів, неміцного чаю, картоплі, сухарів і гарбуза. Таке харчування передбачає повне виключення жирних та гострих страв, копченостей і консерви, свіжих хлібобулочних виробів і цілісних яєць, газованих і алкогольних напоїв.

Ускладнення

У випадках ігнорування прояву клінічної картини і своєчасно розпочатого лікування, можуть розвинутися наслідки такої недуги. Найчастіше вони виникають на тлі інфікованого панкреонекрозу.

Серед наслідків панкреонекрозу можна виділити:

  • перитоніт;
  • формування кіст, істинних або помилкових;
  • поява крововиливів;
  • фіброз;
  • виразкові ураження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • утворення тромбів;
  • шоковий стан.

Для того щоб у людей не з’явилися проблеми з такою хворобою і формуванням небезпечних ускладнень панкреонекрозу, необхідно повністю відмовитися від спиртного, дотримуватися рекомендації щодо харчування і вчасно лікувати хвороби ШКТ. Ці правила є основою профілактики.

Прогноз подібного розладу повністю залежить від своєчасної діагностики і терапії. Смертність становить 50%, а ті, кому вдалося вижити, можуть отримати інвалідність або тимчасову втрату працездатності.

Залишити відповідь